Асоціація Політичних Наук презентувала результати дослідження, проведеного в рамках проєкту «Від якісної комунікації до участі громади у прийнятті рішень». Опитування стосувалося роботи народних депутатів, обраних у мажоритарних округах Кіровоградської області, та їх взаємодії з виборцями.
1. Впізнаваність народних депутатів
Виборцям запропонували відповісти на питання: «Чи знаєте ви цих діячів?», і надали перелік, який складався із прізвищ депутатів, обраних у цьому та у попередньому скликаннях Верховної Ради. Якщо респондент відповідав «знаю», йому пропонувалось оцінити своє ставлення до депутата як позитивне, негативне або нейтральне.
Таким чином, найвпізнаванішим депутатом у Кіровоградській області виявився Михайло Поплавський, депутат минулого скликання (101 округ), про нього відомо 89,7% опитаних. Найменш впізнаваним виявився Олег Воронько, депутат від Слуги народу нинішнього скликання, з показником 34,3%. Із чинних депутатів найвідомішим виявився Олександр Дануца (99 округ), якого знає 73,3%.
Якщо ж говорити про впізнаваність депутатів лише у їх власних округах, то ситуація буде дещо іншою. Найвідомішим у власному окрузі став Костянтин Яриніч, депутат минулого скликання у 99 окрузі від БПП (95,5%), найменш відомим – депутат нинішнього скликання від «Слуги народу» у 100-му окрузі Ігор Мурдій (60,3%).
Найпозитивніше із перелічених діячів виборці ставляться до Костянтина Яриніча (38%), найнегативніше – до Ігоря Мурдія (39,8%).
«Бачимо тенденцію, що депутати попереднього скликання значно відоміші, ніж нинішні, але при цьому варто враховувати, що ще не минуло і року, відколи було обрано нових депутатів, тому у них ще є час виправити цю ситуацію. Також варто відмітити, що показники Олександра Дануци, якого обрали вперше, значно вищі, ніж показники інших новообраних депутатів від «Слуг». Ми це пов’язуємо з тим, що Дануца, на відміну від своїх колег, вже досить довгий час займається політичною діяльністю, і після обрання депутатом активніше взаємодіє зі ЗМІ», - розповів Дмитро Сінченко, голова Асоціації Політичних Наук.
2. Взаємодія народних депутатів із виборцями
На питання «Чи звертались ви до народного депутата?» лише 30,7% відповіли «Так, звертались», а 67% - ніколи не звертались до народних депутатів. Не змогли відповісти на питання 2,3%.
На питання «Чи знаєте ви, де знаходиться громадська приймальня депутата від вашого округу?» ствердну відповідь надали 36,4%, натомість не знають – 57,4% респондентів. Варіант «Важко відповісти» обрали 6,2%.
На питання «Чи бачили ви інформацію про роботу депутата у ЗМІ?» дали відповідь «так» 45,8%, проте 45,4% ніколи не зустрічали такої інформації. Не змогли пригадати – 8,9%.
І нарешті, на питання, «Чи задоволені ви роботою народного депутата, обраного від вашого округу?» відповіли «Так» лише 16,9%, при цьому 41,2% відповіли «Ні». Решта, а це 41,8%, не змогли відповісти на питання.
«Дослідження показує, що чинні депутати не достатньо уваги приділяють роботі з виборцями. Більшість новообраних депутатів не оприлюднюють про себе інформацію у ЗМІ, не роблять публічних заяв, не висловлюють своєї позиції, а їх громадські приймальні важко знайти. Також варто відзначити, що, наприклад, Олесь Довгий, який обирається депутатом на своєму окрузі вже вдруге, має найкращі показники в роботі своєї приймальні (у нього їх аж чотири), та найбільшу присутність у місцевих ЗМІ. Серед новообраних депутатів вирізняється Олександр Дануца, який має значний досвід у політиці. Недосвідчені депутати, які ніколи раніше не цікавились ані політикою, ані громадською діяльністю, мають найгірші показники, і не демонструють великого бажання це змінити», - прокоментував Дмитро Сінченко.
Слайди з інфографікою та фото з презентації – за посиланням
Для довідки:
Дослідження проведене Асоціацією Політичних Наук в рамках проєкту «Від якісної комунікації до участі громади у прийнятті рішень» з 16 по 25 травня 2020 року. Було опитано 809 респондентів віком від 18 років, постійних мешканців Кіровоградської області, за вибіркою, що репрезентує доросле населення за основними соціально-демографічними показниками та місцем проживання. Вибірка опитування будувалася як стратифікована, багатоступенева, випадкова із квотним відбором респондентів на останньому етапі. Теоретична похибка вибірки не перевищує 4%.
Проєкт «Від якісної комунікації до участі громади у прийнятті рішень» реалізується в межах Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне представництво», що виконується Фондом Східна Європа.
Прес-служба АПН