Майже за місяць до початку другого етапу медичної реформи, що стосується так званого другого рівня медичної допомоги, у Верховній Раді України, було зареєстровано проект закону №3167, під назвою «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності фінансування закладів охорони здоров’я».
Автор документу, голова підкомітету з питань антикорупційної політики у сфері цифрових інновацій та публічних даних Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики, Жмеренецький Олексій, запропонував засіб для підвищення ефективності фінансування закладів охорони здоров’я.
Аргументуючи необхідність прийняття документу, ініціатор звертає увагу на сучасний стан та механізми фінансування закладів охорони здоров’я, що діють на території України. Відповідно до чинного законодавства, медичні заклади, що належать до вторинного рівня, в переважній більшості перебувають у спільній власності територіальних громад району і фінансуються з районного бюджету. А також отримують фінансування за рахунок коштів медичної субвенції з державного бюджету.
Однак рівень забезпеченості державної субвенції, особливо в останні роки є критично недостатнім. Фінансова децентралізація призвела до того, що районні бюджети втратили близько 80% власних надходжень, які були перерозподілені до бюджетів новостворених об’єднаних територіальних громад. При цьому, утримання таких важливих об’єктів, як центральні районні лікарні, залишилось на утриманні району, тобто районного бюджету. Разом з тим, фінансування закладів охорони здоров’я є лише правом, а не обов’язком для інших бюджетів, приміром, міського бюджету та бюджетів об’єднаних територіальних громад.
Існують деякі приклади, коли керівники та депутати органів місцевого самоврядування вкрай не охоче приймають рішення, щодо виділення коштів на співфінансування закладів охорони здоров’я вторинної ланки, де майже стовідсотково отримують медичні послуги жителі територіальних громад, а районна влада не має жодних законних важелів впливу на ці процеси. Приміром така ситуація склалась у 2019 році в Кіровоградській області. Помічнянська об’єднана територіальна громада відмовлялась надавати кошти Добровеличківській центральній районній лікарні. Проблема піднімалась на різних рівнях, однак чіткого правового механізму її вирішення поки що не було знайдено.
Запровадити «справедливий порядок фінансування» закладів охорони здоров’я, що належать до вторинної ланки, автор законодавчої ініціативи вбачає через наступні кроки: законопроектом пропонується, механізм, відповідно до якого, об’єкти спільної власності територіальних громад, які перебувають в управлінні обласних районних рад та утримуються за кошти обласного районного бюджетів, а також міського бюджету об’єднаних територіальних громад, пропорційно від кількості населення, що мешкає на відповідній території. Окрім того, законопроект запроваджує можливість приватизації окремих приміщень, що внаслідок здійснення оптимізації медичних закладів вивільняться і в подальшому не будуть використовуватись для медичної практики самими закладами охорони здоров’я.
Досягнути мету, автор пропонує внесенням доповнень лише до двох статей двох законів України. А саме, до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я». Зокрема до статті 16, що у чинній редакції забороняє приватизацію державних та комунальних закладів охорони здоров’я. Таку норму автор пропонує доповнити та викласти у такій редакції – «Державні та комунальні заклади охорони здоров’я не підлягають приватизації, за винятком окремих приміщень, які внаслідок здійснення оптимізації вивільняються і в подальшому не використовуються для медичної практики».
Наступне доповнення пропонується внести до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Стаття 8, згаданого закону регламентує процеси утворення об’єднаної територіальної громади та реорганізацію органів місцевого самоврядування. Саме цю статтю, Жмеренецький Олексій, вважає доцільним доповнити таким реченням – «Об’єкти спільної власності територіальних громад перебувають в управлінні обласних, районних рад та утримуються за кошти обласного, районного бюджетів, а також міського бюджету та бюджетів ОТГ пропорційно від кількості населення, яке проживає на відповідній території».
Незважаючи на актуальність медичної тематики, означений законопроект поки що навіть не розглянутий а ні комітетом, а ні Головним науково-експертним управлінням.