Стали відомі лідери рейтингу прозорості найбільших міст України. Кропивницький - аутсайдер

Кіровоградська область опустилася в рейтингу на 16 позицій вниз. Отже, область посіла 17 місце серед 22 областей, Кропивницький- 20, а Олександрія- 28 серед 50 міст.

 

Про це під час презентації рейтингу «Прозорість та фінансове здоров’я міст та регіонів в Україні» в Укрінформі повідомив голова Асоціації Політичних Наук Дмитро Сінченко.

 

За його словами, рейтинг свідчить, що 48 із 50 міст покращили свою оцінку порівняно з попередніми рейтинговими показниками. Найдинамічніше покращення балів у 2019 році спостерігається у міста Хмельницький (+42 позиції). Аналогічні тенденції у міст Сєвєродонецьк (+29 позицій) та Мукачево (+28 позицій).

Протилежну динаміку продемонструвало місто Миколаїв, однак загалом його показник також покращився. Загальна оцінка знижена лише для двох міст: Маріуполь та Бердянськ.

48 із 50 найбільших міст України публікують інформацію про засідання виконавчого комітету міської ради та затверджені рішення на вебсайті. 80% міст опублікували на вебсайті матеріали сесій міської ради.

 

Єгор Киян, експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД), зазначив, що для створення рейтингу прозорості міст було досліджено 77 параметрів прозорості кожної міської ради. Бралися до уваги коефіцієнти: інформаційна політика, розпорядження майном територіальної громади, землекористування та будівельна політика, державні закупівлі, складання бюджету, адміністративні, комунальні та соціальні послуги тощо.

 

Також експерт МЦПД презентував рейтинг прозорості обласних рад України.

Так, до першої десятки прозорих областей входять Рівненська, Хмельницька, Вінницька, Волинська, Запорізька, Одеська, Київська, Івано-Франківська, Сумська та Чернігівська області.

За його словами, було досліджено 67 параметрів прозорості кожної обласної ради. Дослідження проводилося загалом за 9-ма коефіцієнтами: інформаційна політика, складання бюджету, державні закупівлі, розпорядження майном, соціальні послуги, кадрова політика, професійна етика та конфлікт інтересів, участь громадян і медіа.

 

Киян зазначив, що середній показник по регіонах значно збільшився.

“Якщо в 2016 році цей показник приблизно дорівнював 45%, то у 2019 році він покращився до майже 63%. Зараз рівень прозорості по містах трохи кращий, ніж по областях, але бачимо, що прогрес є по обох показниках”, - додав він.

 

Найкращий результат був досягнутий по показнику “Інформаційна політика”.

“Цей показник досяг по регіонах 76%. Це означає, що з питань інформаційної політики було надано обласними адміністраціями найбільше інформації. Водночас найгірший результат був досягнутий по показнику “Кадрова політика”, - розповів експерт.

 

За його словами, 17 з 22 регіонів покращили свою оцінку порівняно з попередніми рейтинговими показниками. Найдинамічніше покращення спостерігається у Хмельницькій та Вінницькій областях. Протилежну динаміку продемонструвала Кіровоградська область.

Киян зазначив, що 6 з 22 регіонів досі не публікують рішення обласної ради на вебсайті.

 

Рейтинг “Прозорість міст та регіонів в Україні” спрямований на підвищення прозорості та на зниження рівня корупції в органах місцевого самоврядування шляхом розробки рекомендацій, що відповідають антикорупційним потребам українських муніципалітетів та обласних рад. Для цього були зібрані дані щодо 50 міських та 22 обласних рад України, отримані шляхом опитування та аналізу інформації з доступних населенню джерел.

 

Метою цього рейтингу є моніторинг рівня прозорості регіонів та найбільших міст України та розробка рекомендацій щодо прозорого ухвалення рішень органами місцевого самоврядування.

 

Проєкт “Сприяння прозорості та впровадження антикорупційних заходів у державних підприємствах та органах місцевого самоврядування в Україні” реалізується Міжнародним центром перспективних досліджень “МЦПД” у партнерстві з Інститутом економічних і соціальних реформ (INEKO). Ініціатива фінансується Офіційною підтримкою розвитку Словацької Республіки (SlovakAid). Регіональним партнером МЦПД у Кропивницькому є Асоціація Політичних Наук.

 

Метою проєкту є підвищення ефективності державного управління, самоврядування та громадянського суспільства у сфері створення та контролю регіональної політики, управління державними підприємствами, моніторингу бюджетів та інформаційної відкритості муніципалітетів.